9-й Екуменічний соціальний тиждень був гарною нагодою для відвертих розмов із переселенцями. Журналіст Ірина Скишляк поспілкувалася із кримцем Петром, якому довелось розпочати все спочатку саме у Львові
Петрові 35. Він корінний кримець більш ніж у третьому поколінні. Народився у Бахчисараї.
У Петра дві вищі освіти. Він здобув диплом у Севастопольському університеті та Харківській академії. За освітою – інженер, а за досвідом – не тільки. Працював екскурсоводом, проектував будівлі та навчав дітей інформатики.
Із Криму чоловік переїхав разом із своєю дівчиною Наталею, тому що не міг миритись із тим, що там геть не залишилось України, та й зараз рідне місто, за словами Петра, зовсім не нагадує колишній Бахчисарай. Звідти до Львова добирались машиною цілі дві доби.
Коли він згадує про Крим, то одразу уявляє природу, гори, скелі, яких, за його словами, більш ніде у світі не віднайти.
Найдорожче місце для нього – це гора Чатир-Даг (1527 м).
Петро побував у всіх містах України, був багато де за кордоном, проте обрав саме Львів.
Найулюбленішими місцинами тут стали Високий Замок та Шевченківський гай.
Приїхавши до Львова майже без усіх найнеобхідніших речей, кримці постали перед проблемою пошуку житла та роботи. Петро працював робробником меблів, проте грошей не вистачало. Та й Наталя, професійний кухар, постійно була на роботі, отримуючи мізерну зарплатню.
І тут у Петра з’явилась ідея. Солодка, смачна, кольорова ідея, мрія, яка, на щастя, втілилась у реальність.
У червні 2015 стартувала історія кондитерської «Два зайці», яка починалась із домашньої випічки. Проте навіть таким чином було дуже важко існувати, адже знайомих зовсім не було, тож мало хто знав про такий-от проект. Для того, аби хоч якось себе зарекламувати, молоді люди роздавали свої капкейки в центрі міста за лайк на їхній сторінці у Facebook. Зараз кондитерська має власне приміщення, сайт та задоволених постійний клієнтів.
Ще в Криму Петро працював адміністратором у кафе, проте це було геть не те, адже тут потрібно було усе починати з нуля: «від тарілки до лампочки». Тут потрібно самостійно думати над кожною деталлю, кожним нюансом: як штори повісити, які скатертини зробити, як впоратись із оплатою комунальних послуг. Розмальовувати стіни допомагала художниця Зірка Савка, фотороботи надала землячка, яка теж переїхала до міста Лева. Проте найголовніше – це, звичайно, солодощі.
«З самого початку ми вирішили, що просто потрібно робити якнайкраще. Люди ідуть до нас, як до спеціалістів у своїй справі»
«Два зайці» – це для кожного щось своє. Для когось це кольоровий капкейк на перерві в універі, для когось – шоколадний торт із панакотою всередині на день народження, а для когось – вишнева помадка під час романтичної зустрічі. Тут можуть знайти смачні солодощі як дітлахи, які полюблять усе, так і вегани, які не вживають яєць, або люди, які дотримуються особливої дієти. До того ж, сам заклад розміщений у будівлі дитячої поліклініки, тому частенько батьки приходять сюди зі своїми чадами, яким не усе можна їсти. Проте на кухні «Двох зайців» творяться справжні чудеса і навіть із мінімальної кількості інградієнтів виходить щось дуже смачне.
Сама назва “Два зайці” – це просто поєднання двох простих слів, які зараз уже набули колоритного та символічного значення для кондитерської. Там усе в зайцях: і стіни, і скатертини, і настрій там заячий: такий же веселий, радісний та безтурботний. Чоловік жартує, що і їх з Наталею друзі часто кличуть аналогічно.
На кухні весь час працює Наталя. Вона вкладає у приготування не лише душу, але й професіоналізм та знання.
Інколи новинки у рецептах пропонують самі клієнти. Якщо це виходить вдало, то це нововведення продовжує своє існування.
Що мені дуже і дуже подобається, то це те, що усі продукти Петро обирає самостійно. Отак ходить супермаркетом, досліджує склад того чи іншого компонента та купує найкраще. Чоловік розповідає про молочні коктейлі, які набрали своєї популярності влітку. Цей напій складається лише з двох компонентів: молока та морозива. Проте ці складники повинні бути якісними. Від цього залежить повнота смаку.
Кондитерська за півторарічну історію свого існування уже здобула прихильність постійних клієнтів, які частенько навідуються, щоб почастувати смаколики.
Одного разу готували торт, який важив 30 кілограмів і його потрібно було складати по частинах, щоб перевезти.
Окрім просто кондитерської, «Два зайці» кожної п’ятниці проводять вечори друзів, на яких грають “Мафію”, спілкуються, відпочивають від буденності та робочого тижня. Тож це хороша та затишна альтернатива холодним зимовим вечорам удома, та й улітку можна разом вийти на веранду біля кондитерської та послухати, як хрущі гудуть.
У кондитерській проводять майстер-класи, всілякі зустрічі тощо. Тож кожен охочий може використати зал кондитерської для власного тренінгу.
Для закладу потроху докуповується нове обладнання, адже клієнтів усе більше і більше. Інколи щастить отримати замовлення на великі корпоративи чи заходи, як, до прикладу, марафон, який зовсвім нещодавно відбувався у Львові.
Петро розповідає, що рідко спілкується із своїми земляками у Львові через те, що усі дуже зайняті й\та зазвичай теж працюють над власною справою.
Чоловік і сам готує солодке. Робить практично усі складні торти, різного наповнення та форми. І просто обожнює солодке, йому надає перевагу завжди й усюди. Улюблений торт зараз – це пташине молоко.
Така от історія успіху від людей, які маючи мінімум фінансових можливостей, зуміли влаштувати свій побут у нерідному місті та із новим життям.
